Стимулюючи енергетичну реновацію інфраструктури, зокрема, термомодернізацію в житловому секторі та секторі централізованого теплопостачання, Україна має можливість скористатися кризою для «зеленої» реструктуризації економіки та формування основи для впевненого зростання.
Про це заявив Президент теплового сегмента найбільшої данської промислової компанії Danfoss Ларс Твін під час обговорення в Європейській Комісії можливостей виходу з кризи для країн-партнерів ЄС.
Сьогодні близько 30% загального споживання енергії в Європі припадає на опалення та гаряче водопостачання в будівлях. З огляду на те, що глибока термомодернізація будівель дозволяє скоротити споживання енергії на 70%, саме в цьому секторі відкриваються найбільші можливості. «Справа не лише у зменшенні рахунків та створенні нових робочих місць та спеціальностей – інвестуючи в енергетичну реновацію, ви докладаєтесь до досягнення кліматичних цілей та енергетичної безпеки своєї країни», - зазначив Ларс Твін.
За оцінкою експертів Danfoss, Україна досягла хорошого прогресу у запуску процесу термомодернізації будівель, провівши реформу в житловому секторі та запустивши Фонд Енергоефективності; тепер підвищення темпів реновації – один з потужних драйверів для виходу з економічної кризи, доступний для українського уряду. З іншого боку, сектор централізованого теплопостачання в Україні, попри успіхи окремих муніципалітетів, з року в рік скорочується. Така тенденція йде в розріз зі стратегією ЄС щодо модернізації систем централізованого опалення.
Розвиток централізованого теплопостачання є частиною нової Європейської зеленої угоди, оприлюдненою Єврокомісією наприкінці 2019 року та підкріпленою «Інвестиційним планом стійкої Європи» (EGDIP-SEIP), що передбачає залучення 1 трлн євро інвестицій на «зелені» ініціативи. Окрім термомодернізації будівель у житловому та громадському секторі та розвитку централізованого теплопостачання, Зелена угода передбачає електрифікацію транспорту та інші заходи з декарбонізації енергетики – ці заходи мають прискорити вихід з економічної кризи, структурно змінити економіку для сталого розвитку та до 2050 року дозволити повністю нівелювати вплив на клімат з боку країн ЄС.