Від сучасної системи теплозабезпечення очікують надійності та безпеки, можливостей моніторингу та управління тепловою енергією по всьому ланцюгу її вироблення, транспортування та споживання, автоматизації роботи системи опалення в будівлях, а також можливості для споживача впливати на обсяг споживання тепла та власний тепловий комфорт.
В цьому матеріалі, спираючись на досвід Східної Європи та практику українських ОТГ, розповімо про основні етапи розбудови такої системи теплозабезпечення.
І. Почати від споживача – термомодернізація будівель
З огляду на поточний стан інфраструктури в наших населених пунктах, доцільно починати модернізацію зі споживача – з будівель. Термомодернізація будівель справді є ключовим елементом у зниженні споживання тепла, оскільки за оцінками спеціалістів саме на рівні будівель споживається близько 80% всієї виробленої теплової енергії. При тому значна частина теплової енергії використовується нерегульованими внутрішньобудинковими системами опалення нераціонально, чи просто втрачається (через неутеплені стіни, погано ізольовані магістральні трубопроводи тощо).
Слід відразу зазначити, що саме лише утеплення будівлі включно із заміною вікон та дверей не призведе до зниження споживання теплової енергії: без автоматичного регулювання параметрів теплоносія в залежності від погодних умов, «регулювати» теплоспоживання буде сам споживач, відкриваючи вікна. І тоді тепло, що збереглося завдяки утепленим огороджувальним конструкціям, втрачатиметься, – а споживання теплової енергії будівлею навіть зросте.
Саме тому реновацію як громадських, так і багатоквартирних житлових будинків зазвичай починають саме з модернізації внутрішньобудинкової системи опалення, оскільки саме ці заходи мають найбільший потенціал підвищення комфорту та економії коштів.
Втім, чітко дати відповідь на послідовність заходів термомодернізації для конкретної будівлі може лише енергоаудит.
Загальний підхід до роботи над стратегію термомодернізації громадських будівель в ОТГ див. в Посібнику Енергоменеджера, підготованого проєктом GIZ в Україні.
Модернізація внутрішньобудинкової системи опалення має включати три кроки:
1. Погодозалежне регулювання споживання тепла на рівні будівлі
При реконструкції або капітальному ремонті кожної будівлі, що опалюється централізовано, має бути встановлений індивідуальний тепловий пункт (ІТП) з автоматичним регулюванням теплового потоку залежно від погодних умов.
ІТП – це комплекс автоматичного обладнання, у якому електронний регулятор температури коригує температуру теплоносія на вході в систему теплоспоживання за допомогою регулювального клапану з електроприводом згідно з вихідними сигналами таких датчиків: температури зовнішнього повітря, температури теплоносія на вході в систему тощо (див. ДБН В.2.5-67: 2013 “Опалення, вентиляція та кондиціонування”).
Зауважте, якщо не реалізувати автоматичне погодозалежне регулювання теплового потоку, заміна самого джерела тепла не призведе до зниження споживання теплової енергії внутрішньобудинковими системами опалення.
2. Гідравлічне балансування системи опалення
Гідравлічне балансування дозволяє забезпечити розрахункову витрату теплоносія у кожному стояку/відгалуженні системи опалення відповідними автоматичними (балансувальними) клапанами.
В однотрубних системах на кожному стояку застосовують клапани-обмежувачі максимальної витрати (наприклад, автоматичні комбіновані балансувальні клапани AB-QM).
3. Терморегулювання на рівні приміщень
Кожен опалювальний прилад слід оснастити радіаторним терморегулятором задля автоматичного підтримання встановленої користувачами температури повітря в опалюваних приміщеннях.
В громадських та адміністративних будівлях слід застосовувати такі моделі терморегуляторів, що дозволяють обмежити діапазон регулювання температури або навіть заблокувати встановлену температуру.
Наочний ефект термомодернізації
Термомодернізація на боці споживача дає найбільш швидкі та осяжні результати – як з точки зору економії коштів громади, так і у підвищенні комфорту. Для ілюстрації: міський бюджет Чернівців завдяки плануванню процесу реновації та комплексній енергомодернізації лише трьох громадських будівель зекономив близько 1 млн грн за опалювальний сезон 2018/2019 рр.